сільпо

СІЛЬПО́, нввідм., с., розм.

1. Низова організація споживчої кооперації; сільське споживче товариство.

Канцелярія сільпо; Правління сільпо.

2. Крамниця сільського споживчого товариства.

В центрі його [села], на площі, перелискувались на сонці дахи кіно, пошти, лікарні, аптеки й сільпо (Крот., Сини.., 1948, 48).

Значення в інших словниках

1. сільпо — сільпо́ іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. сільпо — СІЛЬПО́, невідм., с., розм. 1. Низова організація споживчої кооперації; сільське споживче товариство. На вхідних дверях висіла друкована об'ява, що майстерні потрібні учениці-кравчихи й що звертатися слід до канцелярії сільпо (А. Мороз); Правління сільпо.  Словник української мови у 20 томах