сільпо
СІЛЬПО́, нввідм., с., розм.
1. Низова організація споживчої кооперації; сільське споживче товариство.
Канцелярія сільпо; Правління сільпо.
2. Крамниця сільського споживчого товариства.
В центрі його [села], на площі, перелискувались на сонці дахи кіно, пошти, лікарні, аптеки й сільпо (Крот., Сини.., 1948, 48).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сільпо — сільпо́ іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
- сільпо — СІЛЬПО́, невідм., с., розм. 1. Низова організація споживчої кооперації; сільське споживче товариство. На вхідних дверях висіла друкована об'ява, що майстерні потрібні учениці-кравчихи й що звертатися слід до канцелярії сільпо (А. Мороз); Правління сільпо. Словник української мови у 20 томах