сільпо

СІЛЬПО́, невідм., с., розм.

1. Низова організація споживчої кооперації; сільське споживче товариство.

На вхідних дверях висіла друкована об'ява, що майстерні потрібні учениці-кравчихи й що звертатися слід до канцелярії сільпо (А. Мороз);

Правління сільпо.

2. Крамниця сільського споживчого товариства.

В центрі його [села], на площі, перелискувались на сонці дахи кіно, пошти, лікарні, аптеки й сільпо (Є. Кротевич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сільпо — сільпо́ іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. сільпо — СІЛЬПО́, нввідм., с., розм. 1. Низова організація споживчої кооперації; сільське споживче товариство. Канцелярія сільпо; Правління сільпо. 2. Крамниця сільського споживчого товариства. Словник української мови в 11 томах