сінокосарка
СІНОКОСА́РКА, и, ж. Сільськогосподарська машина для косіння трави; косарка.
Гаріфулін привіз багато новин. Він був у колгоспі, бачив сінокосарку (Донч., І, 1956, 135);
Трави на сіно збирали сінокосаркою у фазі початку цвітіння бобового компонента (Колг. Укр., 8, 1956, 14);
Застосування на скошуванні гороху переустаткованої однобрусної сінокосарки скорочує затрати праці порівняно з ручним косінням у 15 — 16 раз (Рад. Укр., 2.II 1962, 3).
Словник української мови (СУМ-11)