сінокосіння
СІНОКОСІ́ННЯ, я, с. Косіння трави на сіно; сіножать (у 1 знач.); косовиця.
Сінокосіння треба провадити в період між колосінням і цвітінням провідних у травостої злаків і на початку цвітіння бобових (Бот. ж., X, 4, 1953, 30).
Словник української мови (СУМ-11)