сінокосіння —
сінокосі́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
сінокосіння —
СІНОКОСІ́ННЯ, я, с. Косіння трави на сіно; сіножать (у 1 знач.); косовиця. Сінокосіння треба провадити в період між колосінням і цвітінням провідних у травостої злаків і на початку цвітіння бобових (із журн.
Словник української мови у 20 томах
сінокосіння —
-я, с. Косіння трави на сіно; сіножать (у 1 знач.); косовиця.
Великий тлумачний словник сучасної мови
сінокосіння —
СІНОКОСІ́ННЯ, я, с. Косіння трави на сіно; сіножать (у 1 знач.); косовиця. Сінокосіння треба провадити в період між колосінням і цвітінням провідних у травостої злаків і на початку цвітіння бобових (Бот. ж., X, 4, 1953, 30).
Словник української мови в 11 томах