сінокосіння
СІНОКОСІ́ННЯ, я, с.
Косіння трави на сіно; сіножать (у 1 знач.); косовиця.
Сінокосіння треба провадити в період між колосінням і цвітінням провідних у травостої злаків і на початку цвітіння бобових (із журн.);
Коли б працювали, то мали б зараз яку-таку пенсію. А так доводиться крутитися з продажею яблук, сінокосінням, підмагати сусідам гужтяглом (з публіц. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)