сінокосіння

сінокосі́ння

-я, с.

Косіння трави на сіно; сіножать (у 1 знач.); косовиця.

Значення в інших словниках

1. сінокосіння — сінокосі́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. сінокосіння — див. сінокіс хохл. (сєнокошєніє) косовиця  Словник чужослів Павло Штепа
3. сінокосіння — СІНОКОСІ́ННЯ, я, с. Косіння трави на сіно; сіножать (у 1 знач.); косовиця. Сінокосіння треба провадити в період між колосінням і цвітінням провідних у травостої злаків і на початку цвітіння бобових (із журн.  Словник української мови у 20 томах
4. сінокосіння — СІНОКОСІ́ННЯ, я, с. Косіння трави на сіно; сіножать (у 1 знач.); косовиця. Сінокосіння треба провадити в період між колосінням і цвітінням провідних у травостої злаків і на початку цвітіння бобових (Бот. ж., X, 4, 1953, 30).  Словник української мови в 11 томах