Орфографічний словник української мови

сінокосіння

сінокосі́ння

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. сінокосіння — див. сінокіс хохл. (сєнокошєніє) косовиця  Словник чужослів Павло Штепа
  2. сінокосіння — СІНОКОСІ́ННЯ, я, с. Косіння трави на сіно; сіножать (у 1 знач.); косовиця. Сінокосіння треба провадити в період між колосінням і цвітінням провідних у травостої злаків і на початку цвітіння бобових (із журн.  Словник української мови у 20 томах
  3. сінокосіння — -я, с. Косіння трави на сіно; сіножать (у 1 знач.); косовиця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сінокосіння — СІНОКОСІ́ННЯ, я, с. Косіння трави на сіно; сіножать (у 1 знач.); косовиця. Сінокосіння треба провадити в період між колосінням і цвітінням провідних у травостої злаків і на початку цвітіння бобових (Бот. ж., X, 4, 1953, 30).  Словник української мови в 11 томах