сінокосіння
СІНОКОСІ́ННЯ, я, с.
Косіння трави на сіно; сіножать (у 1 знач.); косовиця.
Сінокосіння треба провадити в період між колосінням і цвітінням провідних у травостої злаків і на початку цвітіння бобових (із журн.);
Коли б працювали, то мали б зараз яку-таку пенсію. А так доводиться крутитися з продажею яблук, сінокосінням, підмагати сусідам гужтяглом (з публіц. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сінокосіння — сінокосі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- сінокосіння — див. сінокіс хохл. (сєнокошєніє) косовиця Словник чужослів Павло Штепа
- сінокосіння — -я, с. Косіння трави на сіно; сіножать (у 1 знач.); косовиця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сінокосіння — СІНОКОСІ́ННЯ, я, с. Косіння трави на сіно; сіножать (у 1 знач.); косовиця. Сінокосіння треба провадити в період між колосінням і цвітінням провідних у травостої злаків і на початку цвітіння бобових (Бот. ж., X, 4, 1953, 30). Словник української мови в 11 томах