1. Словник української мови в 11 томах

сінокосіння

СІНОКОСІ́ННЯ, я, с. Косіння трави на сіно; сіножать (у 1 знач.); косовиця.

Сінокосіння треба провадити в період між колосінням і цвітінням провідних у травостої злаків і на початку цвітіння бобових (Бот. ж., X, 4, 1953, 30).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сінокосіння — сінокосі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. сінокосіння — див. сінокіс хохл. (сєнокошєніє) косовиця Словник чужослів Павло Штепа
  3. сінокосіння — СІНОКОСІ́ННЯ, я, с. Косіння трави на сіно; сіножать (у 1 знач.); косовиця. Сінокосіння треба провадити в період між колосінням і цвітінням провідних у травостої злаків і на початку цвітіння бобових (із журн. Словник української мови у 20 томах
  4. сінокосіння — -я, с. Косіння трави на сіно; сіножать (у 1 знач.); косовиця. Великий тлумачний словник сучасної мови