сінокісний
СІНОКІ́СНИЙ, а, е. Прикм. до сінокі́с;
// Відведений для косіння трави на сіно.
В один край від табору тяглися поля, в інший — залягав рівний, як море, од віку неораний степ, тисячі десятин сінокісних угідь… (Гончар, Таврія, 1952, 215);
// Признач. для косіння трави на сіно.
Площа загінки повинна приблизно відповідати денній продуктивності сінокісного агрегату (Орг. і технол. тракт. робіт, 1956, 254).
Словник української мови (СУМ-11)