Великий тлумачний словник сучасної мови

сінокісний

сінокі́сний

-а, -е.

Прикм. до сінокіс.

|| Відведений для косіння трави на сіно.

|| Признач. для косіння трави на сіно.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. сінокісний — сінокі́сний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. сінокісний — СІНОКІ́СНИЙ, а, е. Прикм. до сінокі́с; // Відведений для косіння трави на сіно. В один край від табору тяглися поля, в інший – залягав рівний, як море, од віку неораний степ, тисячі десятин сінокісних угідь... (О. Гончар); // Признач.  Словник української мови у 20 томах
  3. сінокісний — СІНОКІ́СНИЙ, а, е. Прикм. до сінокі́с; // Відведений для косіння трави на сіно. В один край від табору тяглися поля, в інший — залягав рівний, як море, од віку неораний степ, тисячі десятин сінокісних угідь… (Гончар, Таврія, 1952, 215); // Признач.  Словник української мови в 11 томах