сіпавка
СІ́ПАВКА, и, ж., розм. Те саме, що су́дорога.
Обличчя його враз потемніло і біля щоки затремтіла нервова сіпавка — свідчення того, що голова комнезаму не в жарт розходився (Речм., Весн. грози, 1961, 114).
Словник української мови (СУМ-11)СІ́ПАВКА, и, ж., розм. Те саме, що су́дорога.
Обличчя його враз потемніло і біля щоки затремтіла нервова сіпавка — свідчення того, що голова комнезаму не в жарт розходився (Речм., Весн. грози, 1961, 114).
Словник української мови (СУМ-11)