сіпнутися
СІПНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док. Однокр. до сі́патися.
Сава зблизився і хотів схилитися. Та звіря підняло в тій хвилі голову й ударило нею так тяжко, до землі, що всі коло нього аж сіпнулися (Коб., II, 1956, 179);
Машина, сіпнувшись, немов норовистий кінь, покотилась (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 121);
Він бачив, як сіпнулося від хвилювання обличчя Терещенка (Голов., Тополя.., 1965, 267);
Болісно сіпнулись у Павлика губи (Донч., VI, 1957, 65).
Словник української мови (СУМ-11)