сіпнутися
СІПНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док.
Однокр. до сі́патися.
Сава зблизився і хотів схилитися. Та звіря підняло в тій хвилі голову й ударило нею так тяжко, до землі, що всі коло нього аж сіпнулися (О. Кобилянська);
Машина, сіпнувшись, немов норовистий кінь, покотилась (Ю. Бедзик);
Він бачив, як сіпнулося від хвилювання обличчя Терещенка (С. Голованівський);
Болісно сіпнулись у Павлика губи (О. Донченко);
Василь сіпнувся, прискочив до Богдана, вдарив його в обличчя (Р. Іваничук).
Словник української мови (СУМ-20)