сіткар

СІТКА́Р, я́, ч.

1. Той, хто плете сітки.

2. Той, хто ловить рибу сіткою.

Спочатку йшло у нас про ненажерність щуки, Про різні хитрощі рибальської науки, Причому дід-сіткар презирство появив До ловлі спінінгом, на вудку й поготів (Рильський, Сад.., 1955, 56).

Значення в інших словниках

1. сіткар — сітка́р іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. сіткар — [с'іткар] -ар'а, ор. -арем, м. (на) -арев'і/ -ар'у, кл. -ар'у, мн. -ар'і, -ар'іў, д. -ар'ам  Орфоепічний словник української мови
3. сіткар — СІТКА́Р, я́, ч. 1. Той, хто плете сітки. 2. Той, хто ловить рибу сіткою. Спочатку йшло у нас про ненажерність щуки, Про різні хитрощі рибальської науки, Причому дід-сіткар презирство появив До ловлі спінінгом, на вудку й поготів (М. Рильський).  Словник української мови у 20 томах
4. сіткар — -я, ч. 1》 Той, хто плете сітки. 2》 Той, хто ловить рибу сіткою.  Великий тлумачний словник сучасної мови