сіткар
СІТКА́Р, я́, ч.
1. Той, хто плете сітки.
2. Той, хто ловить рибу сіткою.
Спочатку йшло у нас про ненажерність щуки, Про різні хитрощі рибальської науки, Причому дід-сіткар презирство появив До ловлі спінінгом, на вудку й поготів (Рильський, Сад.., 1955, 56).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сіткар — сітка́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- сіткар — [с'іткар] -ар'а, ор. -арем, м. (на) -арев'і/ -ар'у, кл. -ар'у, мн. -ар'і, -ар'іў, д. -ар'ам Орфоепічний словник української мови
- сіткар — СІТКА́Р, я́, ч. 1. Той, хто плете сітки. 2. Той, хто ловить рибу сіткою. Спочатку йшло у нас про ненажерність щуки, Про різні хитрощі рибальської науки, Причому дід-сіткар презирство появив До ловлі спінінгом, на вудку й поготів (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах
- сіткар — -я, ч. 1》 Той, хто плете сітки. 2》 Той, хто ловить рибу сіткою. Великий тлумачний словник сучасної мови