1. Орфографічний словник української мови

сіткар

сітка́р

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сіткар — [с'іткар] -ар'а, ор. -арем, м. (на) -арев'і/ -ар'у, кл. -ар'у, мн. -ар'і, -ар'іў, д. -ар'ам Орфоепічний словник української мови
  2. сіткар — СІТКА́Р, я́, ч. 1. Той, хто плете сітки. 2. Той, хто ловить рибу сіткою. Спочатку йшло у нас про ненажерність щуки, Про різні хитрощі рибальської науки, Причому дід-сіткар презирство появив До ловлі спінінгом, на вудку й поготів (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах
  3. сіткар — -я, ч. 1》 Той, хто плете сітки. 2》 Той, хто ловить рибу сіткою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сіткар — СІТКА́Р, я́, ч. 1. Той, хто плете сітки. 2. Той, хто ловить рибу сіткою. Спочатку йшло у нас про ненажерність щуки, Про різні хитрощі рибальської науки, Причому дід-сіткар презирство появив До ловлі спінінгом, на вудку й поготів (Рильський, Сад.., 1955, 56). Словник української мови в 11 томах