сітка

СІ́ТКА, и, ж.

1. Те саме, що сіть 1; мережа (у 1 знач.).

Закинули рибалки сітку, одпливли вгору й почали бовтами полохать рибу (Н.-Лев., І, 1956, 60);

Любив Кисачка рибалити і сіткою, і ятерями (Збан., Переджнив’я, 1960, 143);

// Невелика сіть.

Отуманене звіря стрілою влетіло в сітку (Фр., VI, 1951, 313);

Дрібну рибу ловлять сіткою на круглому обручі (Ю. Янов., II, 1958, 46);

// перен. Складне переплетіння чого-небудь (інтриг, подій, чуток і т. ін.).

Чула, що логіка цієї хитрої людини обплутує її. Сама повторювала не раз: «Бійся дарів данайців», сама знала, що не треба слухати нічого, що говориться «звідти», але тут гра була занадто тонка, сітка дуже прозорчаста [прозора] й обплутувала непомітно (Хотк., І, 1966, 173).

2. Предмет різного призначення з перехресних ниток, мотузок, дроту та ін.

На голові [у Галочки], замість стрічок.., золота сітка пов’язана (Кв.-Осн., II, 1956, 313);

Вкриє тебе [сталева сорочка] залізною сіткою — і ніяка шабля не візьме (П. Куліш, Вибр., 1969, 61);

В ній [каюті] були дві неширокі сітки для спання (Смолич, II, 1958, 43);

На скирту поповзла завантажена соломою сітка (Логв., Літа.., 1960, 20);

Вдягаю сітку і збираю У решето з дерев рої… (Стельмах, V, 1963, 22);

Біля пляжу стояли два стовпи, на яких чіпляли волейбольну сітку (Ле, Право.., 1957, 325);

За міцною металевою сіткою, що відділяла хлоп’ят від саду, буяло зелене царство (Гончар, Таврія, 1952, 167);

Маскувальна сітка; *Образно. В лісі було пусто. Лиш вітер гучав межи деревами та сипав сніг, закриваючи білою сіткою далечінь… (Коцюб., І, 1955, 81);

*У порівн. В останньому промінні сонця грала дрібненька мушва і, мов сітка, мигтіла перед очима (Коцюб., І, 1955, 27);

Ми стояли, як сталева сітка, від якої м’ячі відлітали самі собою (Ю. Янов., II, 1954, 25).

3. чого, перен. Те, що нагадує своїми обрисами багато схрещених, переплетених ліній, ниток і т. ін.; мережа (у 2 знач.).

Бореться [дерево] за найменший шматочок землі, сіткою корінчиків оплутує камінь (Хотк., II, 1966, 317);

Роки не поклали на його обличчя густої сітки зморщок (Коз., Нові Потоки, 1948, 49).

4. яка, чого. Сукупність яких-небудь шляхів, ліній зв’язку, каналів і т. ін., розташованих на певній території; мережа (у 3 знач.).

Спорудили [в колгоспі] механізований водогін з напірною баштою, проклали сітку труб, змонтували автопоїлки (Вол., Місячне срібло, 1961, 187);

Сітка залізниць; Зрошувальна сітка.

5. яка, чого. Сукупність однорідних закладів, підприємств і т. ін., розташованих на певній території; мережа (у 4 знач.).

Особлива увага має бути приділена розгортанню в місті і на селі сітки закладів по охороні здоров’я матері і дитини (Програма КПРС, 1961, 84);

Вся наша неосяжна держава вкрилася сіткою великих і малих електростанцій (Кучер, Засвіт. вогні, 1947, 20);

Велике значення має комплектування сітки партійної освіти (Рад. Укр., 27 .VIII 1959, 1).

6. розм. Сумка, сплетена з шнурків, мотузків, міцних ниток і т. ін., у якій носять продукти, дрібні речі тощо.

Так круто повернув [Бронко], що мало не зачепив старенького пенсіонера, який повертався з базару з сіткою, напханою городиною (Вільде, Сестри.., 1958, 502).

7. розм. Сорочка з тканини рідкого плетива, в’язання.

8. Клітинки, які утворюються внаслідок розлініювання паперу, карти і т. ін.

Карта складена на науковій основі і має сітку паралелей і меридіанів (Видатні вітч. географи.., 1954, 23);

Доки очі не звикнуть до гірських умов, старший лейтенант заборонив і собі, і своїм підлеглим визначати дистанції на око. Він став вимагати, щоб дані ока обов’язково перевірялись хоч би сіткою бінокля (Гончар, III, 1959,114).

∆ Гра́дусна сі́тка див. гра́дусний.

9. спец. Система чисел, прийнятих для виміру, оцінки чи визначення певних величин; шкала.

Основним інструментом обліку якості праці і її відображення в заробітній платі трудящих служить тарифна система, яка включає в себе тарифно-кваліфікаційні довідники, тарифні сітки і тарифні ставки (Ком. Укр., 7, 1965, 46).

10. анат. Другий відділ шлунка жуйних тварин.

Він [шлунок корови] складається з чотирьох відділів: рубця, сітки, книжки й сичуга (Зоол., 1957, 170).

11. радіо. Гратчастий електрод електронної лампи.

Сітка встановлюється між катодом і анодом і має вигляд циліндричної спіралі з тонкого дроту (Осн. радіо-техн., 1957, 15).