сітка

СІ́ТКА, и, ж.

1. Те саме, що сіть 1; мережа (у 1 знач.).

Закинули рибалки сітку, одпливли вгору й почали бовтами полохать рибу (І. Нечуй-Левицький);

Любив Кисачка рибалити і сіткою, і ятерями (Ю. Збанацький);

// Невелика сіть.

Отуманене звіря стрілою влетіло в сітку (І. Франко);

Дрібну рибу ловлять сіткою на круглому обручі (Ю. Яновський);

// перен. Складне переплетіння чого-небудь (інтриг, подій, чуток і т. ін.).

Чула, що логіка цієї хитрої людини обплутує її. Сама повторювала не раз: “Бійся дарів данайців”, сама знала, що не треба слухати нічого, що говориться “звідти”, але тут гра була занадто тонка, сітка дуже прозорчаста [прозора] й обплутувала непомітно (Г. Хоткевич).

2. Предмет різного призначення з перехресних ниток, мотузок, дроту та ін.

На голові [у Галочки], замість стрічок.., золота сітка пов'язана (Г. Квітка-Основ'яненко);

Вкриє тебе [сталева сорочка] залізною сіткою – і ніяка шабля не візьме (П. Куліш);

В ній [каюті] були дві неширокі сітки для спання (Ю. Смолич);

На скирту поповзла завантажена соломою сітка (В. Логвиненко);

Вдягаю сітку і збираю У решето з дерев рої... (М. Стельмах);

Біля пляжу стояли два стовпи, на яких чіпляли волейбольну сітку (Іван Ле);

За міцною металевою сіткою, що відділяла хлоп'ят від саду, буяло зелене царство (О. Гончар);

Маскувальна сітка (М. Коцюбинський);

* Образно. В лісі було пусто. Лиш вітер гучав межи деревами та сипав сніг, закриваючи білою сіткою далечінь... (М. Коцюбинський);

* У порівн. В останньому промінні сонця грала дрібненька мушва і, мов сітка, мигтіла перед очима (М. Коцюбинський);

* Образно. * У порівн. Ми стояли, як сталева сітка, від якої м'ячі відлітали самі собою (Ю. Яновський).

3. чого, перен. Те, що нагадує своїми обрисами багато схрещених, переплетених ліній, ниток і т. ін.; мережа (у 2 знач.).

Бореться [дерево] за найменший шматочок землі, сіткою корінчиків оплутує камінь (Г. Хоткевич);

Роки не поклали на його обличчя густої сітки зморщок (В. Козаченко).

4. яка, чого. Сукупність яких-небудь шляхів, ліній зв'язку, каналів і т. ін., розташованих на певній території; мережа (у 3 знач.).

Спорудили [в колгоспі] механізований водогін з напірною баштою, проклали сітку труб, змонтували автопоїлки (І. Волошин);

Сітка залізниць;

Зрошувальна сітка.

5. яка, чого. Сукупність однорідних закладів, підприємств і т. ін., розташованих на певній території; мережа (у 4 знач.).

Особлива увага має бути приділена розгортанню в місті і на селі сітки закладів з охорони здоров'я матері і дитини (з публіц. літ.);

Вся наша неосяжна держава вкрилася сіткою великих і малих електростанцій (В. Кучер).

6. розм. Сумка, сплетена з шнурків, мотузків, міцних ниток і т. ін., у якій носять продукти, дрібні речі тощо.

Так круто повернув [Бронко], що мало не зачепив старенького пенсіонера, який повертався з базару з сіткою, напханою городиною (Ірина Вільде).

7. розм. Сорочка з тканини рідкого плетива, в'язання.

8. Клітинки, які утворюються внаслідок розлініювання паперу, карти і т. ін.

Карта складена на науковій основі і має сітку паралелей і меридіанів (з наук.-попул. літ.);

Доки очі не звикнуть до гірських умов, старший лейтенант заборонив і собі, і своїм підлеглим визначати дистанції на око. Він став вимагати, щоб дані ока обов'язково перевірялись хоч би сіткою бінокля (О. Гончар).

9. спец. Система чисел, прийнятих для виміру, оцінки чи визначення певних величин; шкала.

Основним інструментом обліку якості праці і її відображення в заробітній платі трудящих служить тарифна система, яка включає в себе тарифно-кваліфікаційні довідники, тарифні сітки і тарифні ставки (з публіц. літ.).

10. анат. Другий відділ шлунка жуйних тварин.

Він [шлунок корови] складається з чотирьох відділів: рубця, сітки, книжки й сичуга (з навч. літ.).

11. радіо. Ґратчастий електрод електронної лампи.

Сітка встановлюється між катодом і анодом і має вигляд циліндричної спіралі з тонкого дроту (з навч. літ.).

△ (1) Гра́дусна сі́тка – мережа меридіанів та паралелей, що взаємно перетинаються.

Знайти на карті і глобусі будь-яку точку поверхні суші чи моря допомагає градусна сітка, утворена меридіанами і паралелями (з навч. літ.);

(2) Розподі́льна сі́тка – сукупність споруд, труб або проводів для розподілення рідин, газів чи електричної енергії між споживачами.

По магістральних лініях вода підводиться до розподільної сітки, а по розподільних – транспортується з магістралей до споживачів (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сітка — сі́тка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири сі́тки Орфографічний словник української мови
  2. сітка — Мережа, (велика) сіть, (на дичину) тенета, (на рибу) невід, волок, бредень, (інтриґ) плетиво, (тарифна) ЕК. скаля, сов. шкала, п-к СІТКУВАТИЙ, як сітка, на взір сітки, ок. решетуватий, кн. сітчастий, сов. сіткоподібний Словник синонімів Караванського
  3. сітка — [с’ітка] -ткие, д. і м. с'іц':і, мн. с'ітки, с'іток дв'і с'іткие Орфоепічний словник української мови
  4. сітка — -и, ж. 1》 Те саме, що сіть 1); мережа (у 1 знач.). || Невелика сіть. || перен. Складне переплетіння чого-небудь (інтриг, подій, чуток і т. ін.). 2》 Предмет різного призначення з перехресних ниток, мотузок, дроту та ін. Маскувальна сітка. 3》 чого, перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. сітка — Погана сітка для риби не клітка. Приповідка рибака. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. сітка — И, ж., комп. Інтернет. Ти будеш завтра у сітці? Я відправлю тобі пошту. Словник сучасного українського сленгу
  7. сітка — спліта́ти / сплести́ сі́ті (сі́тку) навколо кого і без додатка. Інтригуючи, намагатися скомпрометувати когось. Науковий подвиг Улугбека був не до смаку фанатично настроєним прихильникам ісламу, які сплітали сіті змов навколо великого вченого (З журналу). Фразеологічний словник української мови
  8. сітка — МЕРЕ́ЖА (пристрій з перехрещених ниток для ловлі риби, птахів тощо), СІТЬ, СІ́ТКА, НЕ́ВІД (великих розмірів); ВО́ЛОК (невелика з матнею); НЕ́РЕТ заст., КІМЛЯ́ діал. (для ловлі риби); ТКА́НКА діал. Словник синонімів української мови
  9. сітка — Сі́тка, -тки, -тці; сі́тки́, -то́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. сітка — СІ́ТКА, и, ж. 1. Те саме, що сіть 1; мережа (у 1 знач.). Закинули рибалки сітку, одпливли вгору й почали бовтами полохать рибу (Н.-Лев., І, 1956, 60); Любив Кисачка рибалити і сіткою, і ятерями (Збан., Переджнив’я, 1960, 143); // Невелика сіть. Словник української мови в 11 томах
  11. сітка — Сітка, -ки ж. Сѣтка вообще. Сѣть поменьше невода для ловли рыбы; также сѣть для ловли перепеловъ. Сим. 28. Заплутався, мов рибка в сітці. Котл. Ен. V. 5. — плавна. Особый родъ сѣти для ловли рыбы по фарватеру рѣки. Вас. 188. ум. сіточка. Словник української мови Грінченка