табачник
ТАБА́ЧНИК, а, ч., заст. Той, хто нюхає табаку.
О. Антоній був старий чоловік старої школи, завзятий табачник (Март., Тв., 1954, 62).
Словник української мови (СУМ-11)ТАБА́ЧНИК, а, ч., заст. Той, хто нюхає табаку.
О. Антоній був старий чоловік старої школи, завзятий табачник (Март., Тв., 1954, 62).
Словник української мови (СУМ-11)