табачник

ТАБА́ЧНИК, а, ч., заст. Той, хто нюхає табаку.

О. Антоній був старий чоловік старої школи, завзятий табачник (Март., Тв., 1954, 62).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Табачник — Таба́чник прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  2. табачник — Тютюнчак Словник чужослів Павло Штепа
  3. табачник — ТАБА́ЧНИК, а, ч., заст. Той, хто нюхає табаку, виготовляє чи продає її. О. Антоній був старий чоловік старої школи, завзятий табачник (Л. Мартович). Словник української мови у 20 томах
  4. табачник — -а, ч., заст. Той, хто нюхає табаку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. табачник — Таба́чник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. табачник — Табачник, -ка м. Нюхающій табакъ, приготовляющій или продающій его. Шейк. Словник української мови Грінченка