табачник
ТАБА́ЧНИК, а, ч., заст.
Той, хто нюхає табаку, виготовляє чи продає її.
О. Антоній був старий чоловік старої школи, завзятий табачник (Л. Мартович).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Табачник — Таба́чник прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
- табачник — Тютюнчак Словник чужослів Павло Штепа
- табачник — -а, ч., заст. Той, хто нюхає табаку. Великий тлумачний словник сучасної мови
- табачник — Таба́чник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- табачник — ТАБА́ЧНИК, а, ч., заст. Той, хто нюхає табаку. О. Антоній був старий чоловік старої школи, завзятий табачник (Март., Тв., 1954, 62). Словник української мови в 11 томах
- табачник — Табачник, -ка м. Нюхающій табакъ, приготовляющій или продающій его. Шейк. Словник української мови Грінченка