табель

ТА́БЕЛЬ, я, ч.

1. Список, перелік предметів разом з даними щодо них, розташований у послідовному порядку.

Табель майна установи.

Та́бель про ра́нги, дорев. — законодавчий акт Петра І, за яким в армії, флоті та урядовому апараті була встановлена послідовність, ієрархія чинів (посад).

2. Дошка з жетонами або книга для обліку виходу на роботу робітників і службовців та закінчення ними роботи.

У тракторній бригаді постійно ведеться табель явки на роботу трактористів, причіплювачів і інших працівників (Орг. та технол. тракт. робіт, 1956, 19).

3. Відомість про успішність учня за чверть навчального року або за рік.

Я вирішив підтягтися, щоб в останньому за цей рік табелі були в мене тільки четвірки й п’ятірки (Сміл., Сашко, 1954, 32);

Наприкінці травня екзамени закінчились, а другого червня Олександра Василівна роздала п’ятикласникам табелі (Донч., Ю. Васюта, 1950, 180).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. табель — та́бель іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. табель — [табеил'] -л'а, ор. -леим, м. (на) -л'і, мн. -л'і, -л'іў два табеил'і Орфоепічний словник української мови
  3. Табель — Килим чи инше покриття підлоги, на якому зображені емблеми певного ступеня для навчання учнів. Споконвічно табелі малювали на підлозі зали зібрань, а потім, після робіт, змивали. У наші дні у деяких послухах їх частіше називають корогвами і вішають на стіни. Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
  4. табель — ТА́БЕЛЬ, я, ч. 1. Список, перелік предметів разом з даними щодо них, розташований у послідовному порядку. А я стояв, дивився у підлогу і тримав у спітнілій руці згорнуті в дудочку документи: заяву, метричну довідку... Словник української мови у 20 томах
  5. табель — -я, ч. 1》 Список, перелік предметів разом із даними щодо них, розташований у послідовному порядку. Табель-календар — таблиця, в якій записано всі дні тижня, місяця й числа року. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. табель — та́бель (голл. tabel, від лат. tabel1а – дощечка) 1. Таблиця, список будь-кого (будь-чого) у певному порядку. 2. Дошка з жетонами для обліку явки на роботу і відходу з роботи працівників, а також самий жетон. 3. Відомість про успішність учня за чверть навчального року або за рік. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. табель — Та́бель, -бля; треба та́бля Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. табель — рос. табель 1. Таблиця, список будь-кого (будь-чого) в певному порядку. 2. Дошка з жетонами для обліку явки на роботу й виходу з роботи робітників і службовців, а також самий жетон. Eкономічна енциклопедія