табель

Значення в інших словниках

1. табель — та́бель іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. Табель — Килим чи инше покриття підлоги, на якому зображені емблеми певного ступеня для навчання учнів. Споконвічно табелі малювали на підлозі зали зібрань, а потім, після робіт, змивали. У наші дні у деяких послухах їх частіше називають корогвами і вішають на стіни. Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
3. табель — ТА́БЕЛЬ, я, ч. 1. Список, перелік предметів разом з даними щодо них, розташований у послідовному порядку. А я стояв, дивився у підлогу і тримав у спітнілій руці згорнуті в дудочку документи: заяву, метричну довідку... Словник української мови у 20 томах
4. табель — -я, ч. 1》 Список, перелік предметів разом із даними щодо них, розташований у послідовному порядку. Табель-календар — таблиця, в якій записано всі дні тижня, місяця й числа року. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. табель — та́бель (голл. tabel, від лат. tabel1а – дощечка) 1. Таблиця, список будь-кого (будь-чого) у певному порядку. 2. Дошка з жетонами для обліку явки на роботу і відходу з роботи працівників, а також самий жетон. 3. Відомість про успішність учня за чверть навчального року або за рік. Словник іншомовних слів Мельничука
6. табель — Та́бель, -бля; треба та́бля Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. табель — ТА́БЕЛЬ, я, ч. 1. Список, перелік предметів разом з даними щодо них, розташований у послідовному порядку. Табель майна установи. Та́бель про ра́нги, дорев. Словник української мови в 11 томах
8. табель — рос. табель 1. Таблиця, список будь-кого (будь-чого) в певному порядку. 2. Дошка з жетонами для обліку явки на роботу й виходу з роботи робітників і службовців, а також самий жетон. Eкономічна енциклопедія