таборовий
ТАБОРО́ВИЙ, а, е. Те саме, що та́бірний.
Блажен, хто оддалік від гомінких турбот,.. Його не будить таборових сурем звук, Ні моря рев бурхливого… (Зеров, Вибр., 1966, 262);
Після роботи на сіновал приходив з гармошкою молодий таборовий машиніст із матросів Леонід Бронников (Гончар, Таврія, 1952, 227);
Машина довезла нас до Сирецького табору.. і викинула в обійми таборової адміністрації (Ю. Янов., І, 1954, 27).
Словник української мови (СУМ-11)