табірний
ТА́БІРНИЙ, а, е. Прикм. до та́бір 1-4.
Скочив [Тодосій] на коня і поїхав по табору. Яке рідне табірне повітря, яка звична метушня! Он дружинники ведуть коней.., а інші біля зброї возяться (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 565);
Галаслива строката юрба жінок.. блискотить очима.. і браслетами, і всі вони кричать щось і з рішучістю старих вовчиць стають на чатах біля незгаслих табірних вогнищ (Тют., Вир, 1964, 69);
Крім мене та зоотехніка, табірний «штат» складався ще з доярок (Мур., Бук. повість, 1959, 280);
Ці росіяни ділові хлопці. Вони наказали одімкнути табірний склад продуктів і звеліли ув’язненим хазяйнувати самим (Ю. Янов., II, 1954, 48);
// Який здійснюється в таборі (у 3 знач.).
Табірне утримання худоби;
// Власт. для табору (у 1-4 знач.).
Табірний режим.
Словник української мови (СУМ-11)