тайком
ТАЙКО́М, присл., розм. Те саме, що по́тай; крадькома, потайки.
Вона [Венера] тайком к Вулкану кралась (Котл., І, 1952, 206).
Словник української мови (СУМ-11)ТАЙКО́М, присл., розм. Те саме, що по́тай; крадькома, потайки.
Вона [Венера] тайком к Вулкану кралась (Котл., І, 1952, 206).
Словник української мови (СУМ-11)