такса
ТА́КСА¹, и, ж. Офіційно визначена стабільна розцінка на товари або визначений розмір оплати за той чи інший вид праці, послуги.
А він регоче з їх молитви, їх кревного прохання.. І хто ж це? Колісник, що торгував колись м’ясом і гнувся і терся перед Рубцем, запрохуючи надбавити таксу… (Мирний, III, 1954, 310);
Батько такси ніякої за роботу не мав, «що людьом [людям], то й мені» (Фр., IV, 1950, 189);
[Писар:] Такса.. за прочитаніє [прочитання листа] десять копійок (Кроп., І, 1958, 187).
За та́ксою — згідно з визначеною розцінкою на товари або визначеним розміром оплати за певний вид праці, послуги.
Небіжчик Денис був майстер чесний і хороший.. А головне — старий брав дешевше за цехових, що мусили працювати за таксою (Тулуб, Людолови, І, 1957, 112);
Колгоспний рахівник обчислює запас деревини і її вартість на пні за сортиментними таблицями та місцевими таксами (Колг. Укр., 10, 1960, 36).
ТА́КСА², и, ж. Порода мисливських або кімнатних собак, що мають короткі криві ноги й довгий тулуб;
// Собака такої породи.
Такса Софії Петрівни лизала тарілку (Коцюб., II, 1955, 388);
Чорна, з рудими підпалинами такса заливається гавканням, поспішаючи на кривих ногах своїх (Полт., Повість.., 1960, 396).
Словник української мови (СУМ-11)