також
ТА́КО́Ж.
1. присл. Так само, таким же чином.
Він копав та копав, не розгинаючись.. Вона також узялась до копання (Коцюб., І, 1955, 39);
Виїздили ми зранку на машині, оглядали всі цікаві місця.. Учора також, як усіма цими днями, ми вирядилися в мандрівку (Ю. Янов., II, 1958, 88).
2. присл. Разом із тим, одночасно.
— Радянська Україна піднімає прапор визвольної Вітчизняної війни! Так, Михайлюк, і передай німцям. Передай також, що вся Росія і Ленін з нами (Довж., І, 1958, 142);
Насамперед із захоплених запасів було виділено зерно напівпролетарському населенню Хорлів.. Вирішено було також надати допомогу бідноті Чаплинки, Каланчака та інших сіл (Гончар, II, 1959, 54);
Тут же прийняли ухвалу — про ставлення до Центральної ради та про утворення на Україні партійного і радянського центрів. А також намічено було тактику на наступному з’їзді Рад (Головко, II, 1957, 432);
— Так вона в кожнім листі і мені привіт передавала. Також називала… сином (Гончар, III, 1959, 126).
3. спол., перев. у сполуч. з а. Уживається для приєднання однорідних членів речення або цілих речень у значенні: крім того, разом із тим.
Хочеться мені хоч одним оком поглянуть ще на Італію, а також побути на селі (Коцюб., III, 1956, 361).
Словник української мови (СУМ-11)