таланливий

ТАЛА́НЛИВИЙ, а, е, розм. Щасливий, удачливий.

А та [циганка] йому і почала: «І щасливий, і таланливий, і у щасті, у багатстві поживеш» (Кв.-Осн., II, 1956, 231).

Значення в інших словниках

1. таланливий — тала́нливий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. таланливий — див. ЩАСЛИВИЙ.  Словник синонімів Караванського
3. таланливий — див. щасливий  Словник синонімів Вусика
4. таланливий — ТАЛАНЛИ́ВИЙ, а, е, розм. Якому щастить, таланить. А та [циганка] йому і почала: “І щасливий, і таланливий, і у щасті, у багатстві поживеш” (Г. Квітка-Основ'яненко).  Словник української мови у 20 томах
5. таланливий — -а, -е, розм. Щасливий, удачливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. таланливий — ЩАСЛИ́ВИЙ (якому сприяє щастя, успіх, удача, якому щастить), УДА́ЧЛИВИЙ, ВЕЗУ́ЧИЙ, ТАЛА́НЛИВИЙ розм. — Може, ми такі щасливі, що той клад знайдемо (Панас Мирний); (Пан Маркел:) Розумний (Кармелюк), хитрий, дужий..  Словник синонімів української мови
7. таланливий — Таланливий, -а, -е Счастливый. Шейк.  Словник української мови Грінченка