таланливий
ТАЛАНЛИ́ВИЙ, а, е, розм.
Якому щастить, таланить.
А та [циганка] йому і почала: “І щасливий, і таланливий, і у щасті, у багатстві поживеш” (Г. Квітка-Основ'яненко).
Словник української мови (СУМ-20)ТАЛАНЛИ́ВИЙ, а, е, розм.
Якому щастить, таланить.
А та [циганка] йому і почала: “І щасливий, і таланливий, і у щасті, у багатстві поживеш” (Г. Квітка-Основ'яненко).
Словник української мови (СУМ-20)