талярик

ТАЛЯ́РИК, а, ч. Пестл. до та́ляр.

Ой на ж тобі, старий Бондар, Таляриків бочку, — Оце тобі, старий Бондар, За хорошу дочку! (Нар. лірика, 1956, 104).

Значення в інших словниках

1. талярик — таля́рик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. талярик — ТАЛЯ́РИК, а, ч. Пестл. до та́ляр. Ой на ж тобі, старий Бондар, Таляриків бочку, – Оце тобі, старий Бондар, За хорошу дочку! (з народної пісні).  Словник української мови у 20 томах
3. талярик — -а, ч. Пестл. до таляр.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. талярик — Таляр, -ра м. 1) Талеръ, серебряная монета въ 75 коп. Гаццук, Укр. аб., 101. Заплатила.... біленькими талярами. Гол. І. 3. У туркені у кишені таляри, дукати. Шевч. Три таляри пропила іще й п'яна не була. Грин. III. 327.  Словник української мови Грінченка