танення
ТА́НЕННЯ, я, с. Дія за знач. та́нути 1-5.
Мчали з гір бурхливі потоки від танення льодовиків (Тулуб, В степу.., 1964, 114);
В період танення снігу вода стікає в лунки і затримується в них (Хлібороб Укр., 9, 1965, 16).
Словник української мови (СУМ-11)