танечний
ТАНЕ́ЧНИЙ, а, е.
1. Прикм. до та́не́ць.
І враз — танечна плетениця Під монотонний тамбурин… Дівчата юні — і гробниці. Краса й могила, цвіт і тлін! (Рильський, III, 1961, 253);
Всім тілом Здавсь поет танечній течії, Стисши руку пещену її (Бажан, Роки, 1957, 274);
Танечний рух;
// Признач. для танцю.
Танечна музика;
// Власт. танцеві, танцям.
Троє кол [кіл] танечним кроком, юрмами оточені,.. на.. свято йдуть (Зеров, Вибр., 1966, 369);
// Створений у ритмі танцю (про мелодію, пісню, музичну п’єсу).
Навіть серед фахівців мало хто знає про збірку танечних п’єс для фортепіано, видану в Японії С. Накамурою 1931 року, де.. міститься «Український танок» Василя Барвінського (Вітч., 8, 1968, 208);
// Який супроводжує танець.
Танечний спів.
2. Який складається з танцюристів.
Танечне коло.
Словник української мови (СУМ-11)