танечний

ТАНЕ́ЧНИЙ, а, е.

1. Прикм. до та́не́ць.

І враз — танечна плетениця Під монотонний тамбурин… Дівчата юні — і гробниці. Краса й могила, цвіт і тлін! (Рильський, III, 1961, 253);

Всім тілом Здавсь поет танечній течії, Стисши руку пещену її (Бажан, Роки, 1957, 274);

Танечний рух;

// Признач. для танцю.

Танечна музика;

// Власт. танцеві, танцям.

Троє кол [кіл] танечним кроком, юрмами оточені,.. на.. свято йдуть (Зеров, Вибр., 1966, 369);

// Створений у ритмі танцю (про мелодію, пісню, музичну п’єсу).

Навіть серед фахівців мало хто знає про збірку танечних п’єс для фортепіано, видану в Японії С. Накамурою 1931 року, де.. міститься «Український танок» Василя Барвінського (Вітч., 8, 1968, 208);

// Який супроводжує танець.

Танечний спів.

2. Який складається з танцюристів.

Танечне коло.