танковий
ТА́НКОВИЙ, а, е.
1. Прикм. до танк¹.
Хоч немало бійців полягло від танкового вогню.., артилеристи знищили ще шість танків і цим врятували фланг (Довж., І, 1958, 286);
Чути гудіння танкового мотора (Собко, П’єси, 1958, 62);
// Оснащений танками; який складається з танків.
Коли танкова колона на хвилину чомусь спинилася, я непомітно видерся на броню величезного танка (Сміл., Сашко, 1954, 207);
Танкові війська; Танковий корпус;
// Який виробляє танки.
Танкова промисловість;
// Признач. для виробництва танків.
Танкова сталь;
// Який здійснюється за допомогою танків.
Про можливість танкової атаки на плацдарм бійці були попереджені заздалегідь (Гончар, II, 1959, 375);
Танковий бій мій генерал провадить на скаженому темпі (Ю. Янов., І, 1958, 341).
2. Який готує танкістів.
Танкове училище.
ТА́НКОВИ́Й, о́ва́, о́ве́. Прикм. до тано́к.
Танкова гра; Танкові рухи;
// Власт. танкові.
Покута не переставав молитися. Але щодалі поклони його все більше й більше наближалися до танкового ритму (Панч, Гомон. Україна, 1954, 100);
// Признач. для танку.
Танкова музика.
Словник української мови (СУМ-11)