тарантулів

ТАРА́НТУЛІВ, лова, лове. Прикм. до тара́нтул; належний тарантулові.

Три дні тому на постоянці потрапила вона ногою в тарантулову нору, і від його укусу нога розпухла (Тулуб, Людолови, І, 1957, 181).

Значення в інших словниках

1. тарантулів — тара́нтулів прикметник  Орфографічний словник української мови
2. тарантулів — ТАРА́НТУЛІВ, лова, лове. Прикм. до тара́нтул; належний тарантулові. Три дні тому на постоянці потрапила вона ногою в тарантулову нору, і від його укусу нога розпухла (З. Тулуб).  Словник української мови у 20 томах
3. тарантулів — -лова, -лове. Прикм. до тарантул. || Належний тарантулові.  Великий тлумачний словник сучасної мови