Словник української мови в 11 томах

таранька

ТАРА́НЬКА, и, ж., розм. Те саме, що тара́ня.

Івась порився у торбі, витяг чималий шматок хліба, невеличку тараньку і, зайшовши у тінь,.. почав тараню чистити (Мирний, IV, 1955, 20);

Стецюра послужливо простяг йому реберце тараньки (Дмит., Наречена, 1959, 188).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. таранька — тара́нька іменник жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
  2. таранька — ТАРА́НЬКА, и, ж., розм. Те саме, що тара́ня 1. Івась порився у торбі, витяг чималий шматок хліба, невеличку тараньку і, зайшовши у тінь, .. почав тараню чистити (Панас Мирний); Стецюра послужливо простяг йому реберце тараньки (Л. Дмитерко).  Словник української мови у 20 томах
  3. таранька — -и, ж., розм. Те саме, що тараня.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. таранька — ТАРА́НЯ (невелика промислова риба родини коропових), ТАРА́НЬКА розм., ТАРА́ННИК розм. Кармелюк витяг з торби окраєць хліба, дві тарані (В. Кучер); Стецюра послужливо простяг йому реберце тараньки (Л. Дмитерко); — А яка у вас риба?.. — Як-то — "яка"?...  Словник синонімів української мови
  5. таранька — Таранька, -ки ж. ум. отъ тараня.  Словник української мови Грінченка