татарник
ТАТА́РНИК, у, ч. (Опороrdоп L.). Бур’ян із колючим листям і стеблом та з червоно-бузковим суцвіттям; чортополох.
І кричали над ними орли в дикім полі, І татарник палав, мов на плечах козацьких шлики (Нагн., Зустрічі.., 1955, 35);
Татарник звичайний — сильно колюча дворічна рослина з стеблом заввишки 50-200 см (Лікар, рослини.., 1958, 171).
Словник української мови (СУМ-11)