татарський

ТАТА́РСЬКИЙ, а, е. Прикм. до тата́ри 1, 2;

[Томило:] Ми пошлемо навздогінці за ними сотню козаків на прудких конях, однімемо наших дітей, нашу худобу і вкриємо степ татарськими головами (Н.-Лев., II, 1956, 435);

Татарський хан з захланною ордою, Здолавши далеч степових доріг, Своє шатро поставив під скалою (Перв., II, 1958, 97);

Татарська мова;

// Належний татарам.

От і завтра лагодимся в далеку дорогу — на татарські виноградники (Коцюб., III, 1956,149);

// Власт. татарам; такий, як у татар.

Матня одрізнявся од усього товариства й норовом, і околом.. Голова величезна, обличчя татарське (Мирний, І, 1949, 260);

Хотіла б я одну річ видати, се, власне, узори татарські, що я.. зібрала (Л. Укр., V, 1956, 63);

Вона в татарському убранні… (Сос., І, 1957, 358).

∆ Тата́рське зі́лля див. зі́лля.

Значення в інших словниках

1. татарський — тата́рський прикметник  Орфографічний словник української мови
2. татарський — ТАТА́РСЬКИЙ, а, е. Прикм. до тата́ри 1, 2. [Томило:] Ми пошлемо навздогінці за ними сотню козаків на прудких конях, однімемо наших дітей, нашу худобу і вкриємо степ татарськими головами (І.  Словник української мови у 20 томах
3. татарський — -а, -е. Прикм. до татари 1), 2). Татарська мова — мова татар; належить до тюркських мов. || Належний татарам. || Власт. татарам; такий, як у татар. Татарське зілля — див. зілля.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. татарський — Тата́рський, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. татарський — Татарський, -а, -е 1) Татарскій. 2) татарське зілля. раст. Acorus calamus. ЗЮЗО. І. 109.  Словник української мови Грінченка