татонько
ТА́ТОНЬКО, а, ч. Пестл. до та́то.
Ой, чого плачеш, чого жалуєш, Молода Ярино? Ой, чи жаль тобі татонька свого Чи подвір’ячка його? (Укр.. лір. пісні, 1958, 105);
Вийшов батько двері одчиняти, я йому в ноги, кланяюсь та плачу: — Татоньку ріднесенький (Вовчок, І, 1955, 62).
Словник української мови (СУМ-11)