тваринник

ТВАРИ́ННИК, а, ч. Той, хто доглядає й вирощує сільськогосподарських тварин.

З нею був дід Петро Онисимович, старий тваринник, якого тепер було призначено завідуючим фермою (Збан., Переджнив’я, 1955, 91);

Треба вчитися, як доглядати худобу, багато читати літератури, слухати бесіди зоотехніка, агронома і т. д.,.. щоб стати справжніми тваринниками (Тют., Вир, 1964, 130);

// Фахівець із тваринництва.

Значення в інших словниках

1. тваринник — твари́нник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. тваринник — ТВАРИ́ННИК, а, ч. Той, хто доглядає й вирощує сільськогосподарських тварин. З нею був дід Петро Онисимович, старий тваринник, якого тепер було призначено завідуючим фермою (Ю.  Словник української мови у 20 томах
3. тваринник — -а, ч. Той, хто доглядає й вирощує сільськогосподарських тварин. || Фахівець із тваринництва.  Великий тлумачний словник сучасної мови