тваринник

ТВАРИ́ННИК, а, ч. Той, хто доглядає й вирощує сільськогосподарських тварин.

З нею був дід Петро Онисимович, старий тваринник, якого тепер було призначено завідуючим фермою (Збан., Переджнив’я, 1955, 91);

Треба вчитися, як доглядати худобу, багато читати літератури, слухати бесіди зоотехніка, агронома і т. д.,.. щоб стати справжніми тваринниками (Тют., Вир, 1964, 130);