тваринник

ТВАРИ́ННИК, а, ч.

Той, хто доглядає й вирощує сільськогосподарських тварин.

З нею був дід Петро Онисимович, старий тваринник, якого тепер було призначено завідуючим фермою (Ю. Збанацький);

Треба вчитися, як доглядати худобу, багато читати літератури, слухати бесіди зоотехніка, агронома і т. д., .. щоб стати справжніми тваринниками (Григорій Тютюнник);

Іменники тваринник і тваринництво вперше подані в проекті Словника сільськогосподарської термінології, упорядкованого П. О. Сабалдирем (з наук. літ.);

// Фахівець із тваринництва.