тваринництво
ТВАРИ́ННИЦТВО, а, с.
1. Галузь сільського господарства, що займається розведенням корисних свійських тварин.
Збільшення грошових надходжень від тваринництва та інших галузей сільського господарства дає нам можливість добре оплачувати працю трудівників села (з наук. літ.);
Добра слава йде по Україні про льонарів Чернігівщини. А Київщина славиться високорозвиненим твариннцтвом (з газ.);
Плани [в артілях] – перевиконано: і в рільництві, і в тваринництві, і в пташарстві [птахівництві] (Остап Вишня);
На шлях стабільного розвитку стає сільське господарство, особливо тваринництво (з газ.).
2. Наука про розведення сільськогосподарських тварин.
– Я трохи знаю агрономію і тваринництво. До армії вчився в сільськогосподарському інституті (Григорій Тютюнник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тваринництво — твари́нництво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- тваринництво — [тварин:иецтво] -ва, м. (на) -в'і Орфоепічний словник української мови
- тваринництво — -а, с. 1》 Галузь сільського господарства, що займається розведенням корисних свійських тварин. 2》 Наука про розведення сільськогосподарських тварин. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тваринництво — Наука про вдосконалення генотипу свійських, одомашнених та деяких видів диких тварин в умовах, що забезпечують їх годівлю та вирощування; етапи т.: вибір тварин для відтворення, їхня мітка, контроль за продуктивністю, оцінка племінної вартості, селекція, тваринницький відбір. Універсальний словник-енциклопедія
- тваринництво — ТВАРИ́ННИЦТВО, а, с. 1. Галузь сільського господарства, що займається розведенням корисних свійських тварин... Словник української мови в 11 томах