тваринний
ТВАРИ́ННИЙ, а, е.
1. Прикм. до твари́на 1.
У тваринному і людському організмах білки не можуть утворюватися з вуглеводів та жирів (з навч. літ.);
До кормів тваринного походження належать: молоко незбиране й збиране, молочні відходи (з наук. літ.);
Рослинні жири містять у собі незамінні компоненти, яких немає у жирах тваринного походження (з наук. літ.);
// Пов'язаний із зображенням тварин.
Сучасні майстри [гуцульської кераміки] далі розвивають традиції .. рослинного орнаменту, зате мало вживають мотивів тваринного (з наук. літ.);
// Добутий з органічних речовин; органічного походження.
Тваринне вугілля; Тваринний клей;
Тваринний клей.
2. перен. Власт. тварині, тваринам; такий, як у тварин; суто фізіологічний, не контрольований розумом.
І часто у них [хлопців] виникало тваринне бажання втекти подалі від цієї путі на знайомі стежки (І. Микитенко);
Вершники на момент круто збили коней і потім з тваринним криком кинулись у різні кінці (П. Панч);
Сліпий, тваринний жах гнав їх [панів] геть, обливав спини дрижаками й холодним потом (З. Тулуб);
Ніхто ні в що не вірить. І нікому нічого не треба, крім тихого, спокійного тваринного існування (О. Довженко);
// Грубий, низький.
Тваринне почуття.
Значення в інших словниках
- тваринний — Звірячий. Словник синонімів Полюги
- тваринний — твари́нний прикметник Орфографічний словник української мови
- тваринний — д. животинний; (крик) П. дикий; (- ненависть) зоологічний; (інстинкт) фізіологічний; (- хіть) тваринячий, скотинячий; (- чуття) брутальний, низький; (хлів рогатої худоби) товарячий. Словник синонімів Караванського
- тваринний — [тварин:ией] м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і Орфоепічний словник української мови
- тваринний — -а, -е. 1》 Прикм. до тварина 1). || Пов'язаний із зображенням тварин. || Добутий з органічних речовин; органічного походження. Тваринний клей — те саме, що желатин. Тваринний світ — сукупність усіх видів тварин на відміну від рослин. 2》 перен. Власт. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тваринний — ТВАРИ́ННИЙ, ТВАРИ́НЯЧИЙ, ЖИВОТИ́ННИЙ розм.; ЗВІРИ́НИЙ, ЗВІРЯ́ЧИЙ. Тваринний світ; Тваринний планктон; Його пронизує жах. Дикий, тваринний страх перед отією, п'ятою зустріччю (А. Дімаров); Він одчув, як ніби наросла на ньому якась твариняча шкура (С. Словник синонімів української мови
- тваринний — Твари́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- тваринний — ТВАРИ́ННИЙ, а, е. 1. Прикм. до твари́на 1. У тваринному і людському організмах білки не можуть утворюватися з вуглеводів та жирів (Метод. викл. анаг.., 1955. Словник української мови в 11 томах