тваринний

Значення в інших словниках

1. тваринний — Звірячий. Словник синонімів Полюги
2. тваринний — твари́нний прикметник Орфографічний словник української мови
3. тваринний — д. животинний; (крик) П. дикий; (- ненависть) зоологічний; (інстинкт) фізіологічний; (- хіть) тваринячий, скотинячий; (- чуття) брутальний, низький; (хлів рогатої худоби) товарячий. Словник синонімів Караванського
4. тваринний — ТВАРИ́ННИЙ, а, е. 1. Прикм. до твари́на 1. У тваринному і людському організмах білки не можуть утворюватися з вуглеводів та жирів (з навч. літ.); До кормів тваринного походження належать: молоко незбиране й збиране, молочні відходи (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
5. тваринний — -а, -е. 1》 Прикм. до тварина 1). || Пов'язаний із зображенням тварин. || Добутий з органічних речовин; органічного походження. Тваринний клей — те саме, що желатин. Тваринний світ — сукупність усіх видів тварин на відміну від рослин. 2》 перен. Власт. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. тваринний — ТВАРИ́ННИЙ, ТВАРИ́НЯЧИЙ, ЖИВОТИ́ННИЙ розм.; ЗВІРИ́НИЙ, ЗВІРЯ́ЧИЙ. Тваринний світ; Тваринний планктон; Його пронизує жах. Дикий, тваринний страх перед отією, п'ятою зустріччю (А. Дімаров); Він одчув, як ніби наросла на ньому якась твариняча шкура (С. Словник синонімів української мови
7. тваринний — Твари́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. тваринний — ТВАРИ́ННИЙ, а, е. 1. Прикм. до твари́на 1. У тваринному і людському організмах білки не можуть утворюватися з вуглеводів та жирів (Метод. викл. анаг.., 1955. Словник української мови в 11 томах