1. Словник української мови в 11 томах

тваринний

ТВАРИ́ННИЙ, а, е.

1. Прикм. до твари́на 1.

У тваринному і людському організмах білки не можуть утворюватися з вуглеводів та жирів (Метод. викл. анаг.., 1955. 146);

До кормів тваринного походження належать: молоко незбиране й збиране, молочні відходи (Свинар., 1956, 161);

// Пов’язаний із зображенням тварин.

Сучасні майстри [гуцульської кераміки] далі розвивають традиції.. рослинного орнаменту, зате мало вживають мотивів тваринного (Гуцульська кераміка, 1956, 42);

// Добутий з органічних речовин; органічного походження.

Тваринне вугілля; Тваринний клей.

∆ Твари́нний світ — сукупність усіх видів тварин на відміну від рослин.

Тваринний світ морів Тихого океану багатший, ніж Північного Льодовитого океану (Фіз. геогр., 7, 1957, 17).

2. перен. Власт. тварині, тваринам; такий, як у тварин; суто фізіологічний, не контрольований розумом.

І часто у них [хлопців] виникало тваринне бажання втекти подалі від цієї путі на знайомі стежки (Мик., II, 1957, 472);

Вершники на момент круто збили коней і потім з тваринним криком кинулись у різні кінці (Панч, В дорозі, 1959, 36);

Сліпий, тваринний жах гнав їх [панів] геть, обливав спини дрижаками й холодним потом (Тулуб, Людолови, І, 1957, 21);

// Грубий, низький.

Тваринне почуття.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тваринний — Звірячий. Словник синонімів Полюги
  2. тваринний — твари́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. тваринний — д. животинний; (крик) П. дикий; (- ненависть) зоологічний; (інстинкт) фізіологічний; (- хіть) тваринячий, скотинячий; (- чуття) брутальний, низький; (хлів рогатої худоби) товарячий. Словник синонімів Караванського
  4. тваринний — [тварин:ией] м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і Орфоепічний словник української мови
  5. тваринний — ТВАРИ́ННИЙ, а, е. 1. Прикм. до твари́на 1. У тваринному і людському організмах білки не можуть утворюватися з вуглеводів та жирів (з навч. літ.); До кормів тваринного походження належать: молоко незбиране й збиране, молочні відходи (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  6. тваринний — -а, -е. 1》 Прикм. до тварина 1). || Пов'язаний із зображенням тварин. || Добутий з органічних речовин; органічного походження. Тваринний клей — те саме, що желатин. Тваринний світ — сукупність усіх видів тварин на відміну від рослин. 2》 перен. Власт. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. тваринний — ТВАРИ́ННИЙ, ТВАРИ́НЯЧИЙ, ЖИВОТИ́ННИЙ розм.; ЗВІРИ́НИЙ, ЗВІРЯ́ЧИЙ. Тваринний світ; Тваринний планктон; Його пронизує жах. Дикий, тваринний страх перед отією, п'ятою зустріччю (А. Дімаров); Він одчув, як ніби наросла на ньому якась твариняча шкура (С. Словник синонімів української мови
  8. тваринний — Твари́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)